Белое полотно.
И мягко-приглушенный свет...
Под музыку "В мире животных" всматриваемся в картины сотворения мира.
Оживают деревья и цветы, животные и люди.
Все движется и трансформируется в неведомый нам рай. Силуэты, дополняя друг друга, меняются и исчезают.
На чистоте фонового полотна внезапно появляется трепещуще-живое сердце.
Наполненность любовью?
Да!
Ведь мы слышим мелодию "Love story". Хотя, кажется, что должна бы звучать совсем другая история... А именно Бах - в органном его тождестве, лишь он созвучен - сотворению Мира.
Имено как финишное торжество этой самой наполненности - Отеческой Любовью, от величайшего из великих в таинствах космо-мира, Творца.
Но! Вспышка яркого света и перед нами предстает актерская группа, а может быть и всего один... не так уж это и важно. Это именно его взмах рук показывает нам, зрителям, что чудо - это всего лишь игра света и тени... в пластике его рук. Театр теней... и ничего более?!...
Но по-прежнему звучит музыка любви... и кажется теперь это интерпретация органолы... Помните, похожие звуки тягуче-натруженно перетекались по "Солярису" Тарковского...
И наконец-то произносится первое слово... единственное за всю эту тене-световую пантомиму:
Л Ю Б О В Ь
~*
Но, что же именно теперь - этим завершающим P.S. - он (актер театра теней) вкладывает в смысл звучного слова?..
Людмила Солма,
Москва, Россия
член МГО Союза писателей России, Творческого клуба «Московский Парнас», РОФ содействия развитию современной поэзии «Светоч»
«...ПОЭЗИЯ, как мы все понимаем – НЕ ТОЛЬКО <глаза, да слух> РАДУЕТ,
НО И НАПРЯГАЕТ - МЫСЛЬЮ, а иначе какой от неё прок?
разве только - витиеватость <кустистого> стихоплетства.» (Revaty Alrisha, из письма "Амстердам августа 02-го...")
Прочитано 6610 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
