Для ТЕБЯ - христианская газета

Господа предпочитай
Поэзия

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Господа предпочитай


* * *
Все мы подвержены страсти,
Пламя бушует в ней;
Это, конечно, странно, —
Есть ли кто страсти сильней?
Страсти сильней молитвы…
Мы же, пока молоды,
Выйдем биты из битвы,
На полшага от беды.
Разное делать можем,
Чёрную бурю и гладь…
Только Всевышний Боже
Вправе определять.

* * *
Средь забот земных и денег,
Машек, Дашек, Гюльчитай
Злое не ворочай дело,
Господа предпочитай.

* * *
Кое-кто не верит,
Что ледок прозрачный,
Видимо доверие
Навсегда утрачено.
Так же не уверены,
Что на всех ромашках,
Мелкими злодеями
Ползают букашки.
Не понять им гладким
Верою слепою,
Что букашек гадких
Нет у нас с тобою.

ХМУРЫЙ ВЕЧЕР

Дождь осенний не пенит лужи,
Тополиной листвой не шуршит,
Вечер хмурый, сырой, простуженный
Грубо к тучам тяжёлым пришит;
Жёлтый свет вытекает из окон,
Не увидишь лица из-за штор;
Кто-то плачет, смеётся кто-то,
Кто-то в деле любовном скор.
Каждый занят своим кровным,
Припечатанным крепко уже:
Суп куриный, пирог неморковный,
Телевизор, книжный сюжет.
А за окнами черные ветки,
И прохожий в намокшем пальто.
Вечер хмурый, простуженный вечер,
И навстречу не выйдет никто.

* * *
Протянул ладошку,
Протянул несмело,
Но, увы — снежинка
Мимо пролетела;
Пролетела мимо
И в траве пропала,
Но снежинок меньше
Оттого не стало.

* * *
Прикован болезнью к постели
(Такая его юдоль).
О, эти белые стены,
Как будто в солонке соль.
А он всё равно пишет.
Дни, словно колёса спешат.
Он будет писать, ибо дышит.
Умрёт — перестанет писать.
Кому-то нравится шляться,
Кому-то — фисташки грызть...
Снимите пред ним шляпу.
Какая красивая жизнь!

* * *
Может зацветёт денёк
Вспомнив вдруг о чем-то.
Радость вспрыгнет на пенёк
Озорным зайчонком.
И прибрежные цветы
Речка не забыла...
Обернувшись скажешь ты:
Я же пошутила.

ЗАРИСОВКА

И откуда ветерок?
Гладь да тишь, а он проснулся,
Как пуховый свитерок
Краешком своим коснулся,
Легким крылышком взмахнул,
В ненавязчивость вписался,
Даже лист не колыхнул,
На воде не расписался,
На закорки не полез
Камышу, куге прибрежной.
Улыбнулся и исчез,
Удалился очень нежно.

МЯТА

Ах ты мята! Ах ты мята!
Ароматом ты богата,
И тебя не любят травы
За подобные забавы,
И средь постных не душистых,
Кучерявишься, стоишь ты.

* * *
Нет, ты совсем не виновата,
Что я тобою был распят;
И не искал на солнце пятен,
Был для меня твой образ свят.
Конечно, я не прежний ныне,
Мне прежняя не шепчет грусть.
А не развенчанной богини
Я только памятью коснусь.

* * *
Опять красота обласкает,
Возьмет в свой чарующий круг,
И ветка березы простая
Волшебной окажется вдруг,
О чем-то зашепчутся стебли,
В реке заискрит солнца гроздь.
И если бы этого не было —
Ужасно бы скучно жилось.

* * *
За минутою минута,
Вот и дня под вечер нет.
Говорят, что есть как будто
Послежизненный рассвет;
Будут, росы, будут птицы,
Будет солнца новый диск,
Будут волны серебриться,
И пичуг нездешних писк.
Да, конечно, так и будет,
В это верил я всегда.
Есть дорога к свету, к буре, —
Нет дороги в никуда.

* * *
Затянулись холода.
Мерзнет по утрам вода.
Не торопятся кусты
Распускать свои листы.
Не торопишься и ты
Верить радуге мечты.

* * *
Не вернёшься, не вернёшься,
Отмелькаешь, отзвенишь,
Эту землю, это солнце
На другое заменив.
Там, за гранью, ветер дует,
Неземной встречает зной.
И зачем об этом думать,
Если ты ещё живой.

Об авторе все произведения автора >>>

 Леонид Олюнин Леонид Олюнин, Россия. Пермь.

e-mail автора: leonidolyunin@yandex.ru

 
Прочитано 8264 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Отзывов пока не было.
Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
читайте в разделе Поэзия обратите внимание

Петельки стихов - Татьяна Кильдюшкина-Дружинина

Иконе «Спорительница хлебов» из Оптиной. - Батый Ирина

Своим рождением Ты явил свет миру! - Татьяна Шохнина

>>> Все произведения раздела Поэзия >>>

Поэзия :
Апостол Петро - Василь Мартинюк
Епіграф до вірша: "Так, Господи, — відаєш Ти, що кохаю Тебе!" (Євангелія від Івана, 21:1).

Драматургия :
Розмова колосків - Лидия Гапонюк

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Поэзия
www.4orU.org - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting




Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум